Арнольд Тойнбі майже зводив поняття «цивілізації» та «культури» (розумів під ними типи суспільств, що виступають в історичному процесі як самостійні соціокультурні світи). Процес розвитку цивілізації пояснюється за допомогою концепції «Виклику-Відповіді». Так, культура суспільства — це об’єктивна цілісність культурної творчості, структура і закономірності якої не залежать від діяльності окремих колективів або особистостей, первинних по відношенню до них. Епоха Відродження утверджує гуманістичний ідеал. Культура уявляється мислителям Відродження результатом вільної творчої діяльності людини.

Щоб усьому цьому навчитися, необхідні не стільки відповідні фізичні дані, скільки багаті культурні традиції і вихована в людині здібність до вдосконалення відповідно до тих або інших професійних завдань. В залежності від форм культуротворчої діяльності людини, розрізняють матеріальну та духовну культури, а в сучасних джерелах, через недостатність такого поділу, розглядають також соціальну і фізичну культури. Діагностична та прогностична функція дозволяють надати оцінку тому, що відбувається в суспільстві, своєчасно відреагувати на зміни й процеси, а також передбачити подальший розвиток подій і перспективи майбутнього.

Практичне застосування культурологічних знань[ред. | ред. код]

За допомогою яких можливо виявити закономірності розвитку культури, її співвідношення з суспільством, природою, людиною. Культурологію можна вважати міждисциплінарною та інтегративною наукою, оскільки вона виникла на перетині історії, філософії, педагогіки, етики, соціології, етнографії, антропології, психології, естетики та ін. Кожна з наук, з якими контактує культурологія, поглиблює уявлення про культуру. Мета даної теми полягає в тому, щоб визначити поняття, сутність, структуру та функції культури. Код мови — правило, алгоритм зіставлення кожному конкретному повідомленню комбінації слів або знаків.

Історія розвитку культурологічної думки[ред. | ред. код]

У великих камерах-катакомбах були поховані цар, цариця, шість воїнів та 11 бойових коней. Біля похованих лежала велика кількість коштовних речей, головні убори і одяг з золотими і срібними прикрасами, золотий та срібний посуд та інші предмети. Широко поширене визначення культури як другої природи (середовище, яке утворене людьми з метою самозбереження). Відповідно природу визначають як все, що не є результатом людської діяльності. В основі фізичної культури лежить домашня фізична підготовка, що включає розвиток координації рухів всього тіла дитини (формування макро-дій) і артикуляційного апарату (мікро-рухи щелепно-лицевих м’язів, органів дихання і травлення). Інакше кажучи, це вирішення такого відповідального завдання, як навчання мови, прямоходінню, переміщенню предметів, гігієнічним правилам, культивування відмінностей у поведінці за статевими або віковими ознаками.

Загальна характеристика українського образотворчого мистецтва та архітектури, стилі міського та промислового будівництва. Стильові та жанрові особливості українського живопису. Ресурсом культури виступає інформація (знання про будь-що). Інформація поступово втрачає свою актуальність, тому має поновлюватися з кожним https://rivnepost.rv.ua/news/zabrudnennya-plastikom-problema-kotru-lyudstvo-peredae-svoim-nashchadkam новим поколінням. Переосмислення інформації забезпечує функціювання культури як системи, що розвивається сама по собі. Проблема визначення національного характеру, розшифрування культурного генофонду народів постала в часи Просвітництва й продовжує бути актуальною, багатоаспектною і нерозв’язаною до сьогодні.

Основоположними вважалися тільки такі предмети як історія КПРС, марксистсько-ленінська філософія, так звані науковий атеїзм і науковий комунізм, покликані зміцнювати марксистсько-ленінську ідеологію в суспільстві. Тому наука, головним чином гуманітарна, культура та освіта фінансувалися державою за залишковим принципом. На жаль, гуманітарні науки в нашій країні і сьогодні не вважаються пріоритетними, а система фінансування за залишковим принципом зберігається і донині.

Зі становленням нової чуттєвості, з вивільненням підсвідомих бажань, що непрямо стало результатом індивідуальної та колективної підсвідомості. Хоч контркультура прагне до деідеологізації та повної перебудови засад суспільства, близька до анархізму, не слід плутати контркультуру й антикультуру (заперечення культури як явища). Інформаційна культура характеризує її з точки зору інформації, що кумулюється, обробляється і транслюється в її рамках. Її основою є знання про інформаційне середовище, закони його функціонування, уміння орієнтуватися в інформаційних потоках, ефективної життєдіяльності в інформаційному суспільстві. У давнину для людини реальне життя не було чимось відмінним від міфологічного світу. Стародавні релігії були політеїстичними. Міфологічне мислення як форма колективної свідомості становить величезний пласт культури, є культурною реальністю і, одночасно, містить уявлення про культуру у стародавніх.